Зміст:
1.
Типи дренажних систем
2.
Правила проєктування дренажу
3.
Проєктування параметрів траси прокладки
4.
План і схема елементів системи
Коли складається проєкт дренажу ділянки, необхідно розробити план розташування водовідвідних систем. Дані конструкції призначаються для підтримання водного балансу ґрунту на присадибній території.
Дренаж являє собою меліоративну споруду, яка відводить зайву вологу на ділянках, що відрізняються високим рівнем залягання ґрунтових вод. На глибину і розташування дренажних труб впливає рівень заболоченості місцевості. Структура дренажу визначається, виходячи з гранулометричних параметрів та хімічного складу ґрунту.
Типи дренажних систем
З урахуванням вихідних даних, для забезпечення захисту присадибної ділянки від негативного впливу підземних вод виконують проєктування дренажної системи загального значення: систематичний дренаж, береговий або головний. Для запобігання підтоплення підвалів будинку облаштовують місцевий дренаж, який буває кільцевим або прифундаментним.
Конструкційне рішення дренажу – це система труб, які встановлюють на певній глибині. Рідина просочується до перфорованих труб крізь шар ґрунту і відводиться з території у розташовані поблизу водойми, яри, облаштовані резервуари, колодязі, місткості. Спеціальний збірник влаштовують під землею, і він тим самим не займає корисну прибудинкову територію.
Дренажні системи місцевого типу створюють за умови значного заглиблення підвальних приміщень в будові, коли відсутня можливість забезпечити самопливне видалення дренажної рідини.
Пристінний або прифундаментний дренаж виконують навколо будівель, в яких є підвальні або напівпідвальні приміщення. План дренажної системи такого типу розробляють, враховуючи глибину закладки основи споруди. Завдяки її облаштуванню попереджається утворення цвілі, зволоження і підмивання цих приміщень і фундаменту. Спорудження прифундаментного дренажу сприяє посиленню гідроізоляції конструкцій будинку.
Кільцевий варіант дренажу має відмінності від пристінного. Перша з них передбачає викопування траншей для труб на відстані не більш 3-х метрів від стін. Кільцевий спосіб застосовують у тому випадку, коли створення дренажної системи не було передбачено на етапі проєктування будівлі та вже завершене відмощення для споруди. Дренажні труби слід змонтувати на глибині, що перевищує розташування підошви фундаменту навколо будинку.
Дренаж слід робити на всій території навколо будівлі. Він буде перешкоджати утворенню калюж, які погано висихають, і відведе стоки у водойму або накопичувальний резервуар.
Систематичну дренажну конструкцію споруджують на ділянках, де живлення підземних вод відбувається шляхом просочування рідини зверху (це можуть бути поверхневі, господарські та атмосферні стоки), а також підживлення знизу внаслідок напірних ґрунтових вод. На забудовуваних ділянках зазвичай застосовують горизонтальний площинний дренаж, але в разі сильного впливу водоносного пласта (що означає живлення знизу) облаштовують дренаж вертикального типу.
При наявності підтоплення ділянки підземними водами за умови, що центр їх живлення розташований за межами прибудинкової території, влаштовують головний дренаж. Його обладнують по верхній межі ділянки в місцях, де зафіксовані найвищі позначки водоупора. Коли водоупор залягає на незначній глибині, заведено закладати головний дренаж на території, де відзначається невелике поглиблення для забезпечення повного перехоплення вологи.
При необхідності осушити ділянку, розташовану в безпосередній близькості до водойм, використовують план дренажу ділянки берегового типу. В результаті буде забезпечений захист від підтоплення. Його прокладають паралельно береговій лінії та монтують на глибину відповідно до попередньо виконаних розрахунків.
Систему зливової каналізації споруджують з лотків, які прокладають по поверхні. Вона відводить зливові стоки від стін будівель у зливоприймальні колодязі.
Правила проєктування дренажу
УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.
Проєктування дренажу будівель і споруд на ділянці виконується на основі БНіП «Дренаж 2.06.15-85». При розробці проєкту дренажної конструкції опрацьовують план розташування елементів системи, на якому позначають трубопроводи та кути їх ухилів, колодязі, збірники стоків.
Проєктування дренажної системи передбачає деталізацію складних елементів і основних вузлів. До проєкту додається пояснювальна записка разом з кошторисом на проведення робіт і необхідні матеріали.
Щоб спроєктувати дренажну систему на заміській ділянці, потрібні такі вихідні дані:
- аналіз гідрогеологічних і геологічних особливостей території;
- склад і характеристики ґрунту;
- докладний план, на якому вказані контури всіх будівель на ділянці;
- схеми з позначенням глибини закладання фундаментів будівель в розрізі;
- розташування на облаштовуваній території доріжок і зон суцільного мощення;
- топографічна карта присадибної ділянки, яка необхідна для обліку ухилів і перепадів рельєфу. На основі цієї інформації проєктують схеми дренажу ділянки із зазначенням глибини укладання дренажних труб та інших пристроїв;
- детальний план наявних на ділянці насаджень;
- схема розташування інженерних підземних комунікацій, щоб запобігти їх пошкодженню при проведенні робіт.
Коли на ділянці ґрунтові води розташовуються в піщаному шарі, монтують системи для зниження їх рівня. На глинистих і суглинних ґрунтах з малою водовіддачею заведено проєктувати дренаж місцевого типу. Для територій, на яких водоносний пласт знаходиться у шаруватих ґрунтах, проєктують як загальні, так і місцеві схеми дренажних систем.
Проєктування параметрів траси прокладки
Напрямок прокладки систематичних і головних дренажних конструкцій визначають умовами забудови та гідрогеологічними особливостями території.
Магістраль водовідведення проєктують з дотриманням мінімального повздовжнього ухилу, величину якого визначають, виходячи з наступних факторів:
- глибини облаштування дренажу;
- типу осушуваних на ділянці ґрунтів;
- розміру і конфігурації об'єкта;
- рівня влаштування зливової каналізації, призначеної для прийняття стоків.
Обмежується найбільший ухил допустимою швидкістю пересування рідини в системі – 1,0 м/с. При наявності піщаного ґрунту дренажну конструкцію створюють з ухилом 0,003 м, на глинистих ґрунтах – 0,002 м.
Глибину, на якій планується закласти загальний дренаж, визначають за допомогою гідравлічного розрахунку, а місцевих дренажних конструкцій — в залежності від розмірів фундаменту підвалу будівель, які захищаються.
Щоб зробити гідравлічний розрахунок у процесі проєктування дренажу, потрібен ряд характеристик ґрунту:
- проникність порід ґрунту;
- ступінь їх розтріскування на території ділянки;
- стійкість порід, присутніх в ґрунті, до процесу вимивання мінеральних часток;
- склад ґрунтових вод і місцеперебування джерела їх живлення;
- наявність на ділянці тектонічних порушень.
План і схема елементів системи
При облаштуванні системи використовують керівництво з проєктування дренажу будівель і споруд. Для будівництва дренажної конструкції використовують керамічні, азбестоцементні або полімерні труби. Якщо підземні води на ділянці агресивні відносно до розчинів на портландцементі та бетоні, азбестоцементні вироби не використовують.
Глибину засипки трубчастої дренажної конструкції до верху розраховують з урахуванням матеріалу для їх виготовлення, ступеня опору несучого ґрунту, варіанти укладання магістралі (на природну основу або штучно зроблена) та інших факторів.
На азбестоцементних трубах водоприймальні отвори повинні мати форму прорізу, довжина яких дорівнює половині діаметра виробу, а ширина – 3-5 міліметрів. Створюють прорізи з обох боків труби в шаховому порядку з проміжком 50 сантиметрів. Іншим варіантом є свердління отворів з боків виробу. З'єднують азбестоцементні труби за допомогою муфт.
Сучасна схема пристрою дренажу передбачає використання дренажних пластикових труб. Водоприймальні отвори при застосуванні виробів з ПВХ виконують аналогічно, як і в азбестоцементних. Гофровані поліетиленові труби (ПНТ) для дренажних конструкцій випускають вже з готовими отворами.
Схема дренажу на ділянці передбачає облаштування контролю над роботою системи та влаштування для промивання труб. Проєктують оглядові колодязі в місцях зміни напрямку магістралі та ухилів, якщо між ними велика відстань. На перепадних колодязях створюють водобійне влаштування.
Відведення рідини з дренажної системи направляють у водоймища, яри, канали та накопичувальні резервуари. Кращим варіантом вважається влаштування місця переливу рідини в водостік вище розташування рівня паводкових вод.
Зазвичай при зведенні приватного будинку не роблять складні розрахунки, а використовують при проєктуванні дренажу стандартну схему. Розроблення проєкту замовляють при складних гідрогеологічних умовах на ділянці.