Кріплення раковини до стіни у ванній – покрокова інструкція
Зміст:
Різноманітність настінних умивальників
Процес монтажу раковини у ванній
- Підготовчі заходи
- Виконання розмітки на стіні
- Висвердлювання отворів для кріплення
- Фіксація кріпильних елементів до стіни
- Встановлення чаші раковини
Монтаж змішувача
Під'єднання зливного пристрою
Раковина належить до найбільш популярних сантехнічних виробів. Залежно від способу кріплення вони бувають вбудованими в стільницю, зі спеціальними опорами або настінні. Треба знати, як закріпити раковину до стіни у ванній, щоб нею було зручно користуватися.
Різноманітність настінних умивальників
Ще відносно недавно всі наявні модифікації настінних виробів були однотипними. Їх встановлювали за допомогою двох кронштейнів, виготовлених з чавуну. Оскільки металеві опори, які служили для кріплення раковини до стіни, розташовувалися на видноті, вони виглядали не естетично.
З часом в результаті розвитку виробництва сучасного сантехнічного обладнання з'явилася велика кількість нових, витончених і оригінальних моделей, що мають прихований варіант встановлення.
Існує декілька критеріїв, за якими класифікують настінні умивальники: в залежності від застосовуваного кріплення для раковини, матеріалу виготовлення чаші та її форми. Раковини, які стоять на п'єдесталі, або вироби, звані «тюльпанами», також належать до категорії настінних моделей, але у них є додаткові опорні елементи, що приховують одночасно труби та сифон.
Великою популярністю користуються меблеві гарнітури для ванних кімнат, у яких умивальник знаходиться в стільниці, при цьому до стіни може бути прикріплена і чаша, і підвісна тумба.
Практичні господарі, бажаючи раціонально використовувати площу санвузла, розміщують під раковиною такого типу малогабаритну пральну машинку або маленьку етажерку для всіляких санітарних і господарських аксесуарів.
Найбільшою популярністю користуються керамічні вироби. Роблячи вибір перед тим, як закріпити умивальник до стіни, потрібно пам'ятати, що фаянсові раковини коштують дешевше, але порцелянові, які мають високу вартість, виглядають більш привабливо.
Якщо в санвузлі обмежений вільний простір, краще вибирати кріплення раковини у ванній кутової форми, яка характеризується компактністю і простотою. На відміну від фронтальних виробів їм не потрібна вільна стіна, оскільки вони легко поміщаються в ніші або в кутку, де ширина стін становить від 30 сантиметрів.
Процес монтажу раковини у ванній
Вибір способу кріплення раковини до стіни у ванній залежить від монтованої моделі сантехніки. Наприклад, робота з встановлення одиночного фарфорового виробу відрізняється від монтажу приладу, що вбудовується в підвісну стільницю, хоча обидва ці варіанти передбачають фіксацію до стіни.
Тепер найбільш часто виконують кріплення раковини на кронштейнах, що являють собою шпильки або гвинти, вгвинчувані у стіни. Щоб зробити правильний монтаж сантехніки, слід користуватися докладною інструкцією.
Процес, як кріпити раковину у ванній до стіни, складається з наступних етапів:
- Підготовчі заходи.
- Виконання розмітки на стіні.
- Створення отворів.
- Фіксація до стіни кріпильних елементів.
- Встановлення чаші умивальника.
Підготовчі заходи
Підготовка до процесу, як повісити раковину у ванній, передбачає придбання сантехвиробу, змішувача, комплекту зливу і перевірку надійності стіни. Перш за все потрібно переконатися в тому, що стіна приміщення здатна витримати підібрану модель умивальника.
У квартирах нерідко при проведенні ремонту здійснюють перепланування або будують фальш-стіну. В результаті замість несучої стіни під керамічною плиткою може перебувати гіпсокартон. Якщо основа недостатньо міцна - до того, як закріпити раковину до стіни, її необхідно частково розібрати та встановити заставні. Наприклад, можна використати дерев'яні бруски або металеві напрямні.
Щоб при монтажі раковини у ванній не відволікатися від роботи, потрібно заздалегідь підготувати набір певних інструментів, серед яких:
- дриль або перфоратор;
- металева лінійка або рулетка;
- рівень;
- маркер;
- розвідний ключ або комплект ріжкових ключів.
Крім цього, перед тим, як прикріпити раковину до стіни у ванній, потрібно придбати герметик, а в окремих випадках знадобиться спеціальний клейовий склад (розхід герметика для швів - онлайн калькулятор).
Виконання розмітки на стіні
Від правильної розмітки залежить якість кріплення раковини до стіни у ванній. Якщо зробити отвір не точно, тоді можливо буде потрібно переробити облицювання. Придбати нову пластикову панель буде нескладно, але керамічна плитка, особливо коли вона колекційна, коштує набагато дорожче, а крім цього, її можна не відшукати у продажу.
Тому перед тим, як прикріпити раковину до стіни, необхідно визначити точне місце встановлення, зазвичай це висота, рівна 85-90 сантиметрам. Також потрібно виміряти проміжок між отворами, підготовленими під кріпильні елементи. Необхідну інформацію щодо цих параметрів виробники сантехніки вказують в інструкції, що додається до нового виробу.
Приступаючи до того, як закріпити раковину у ванній, слід зняти з чаші розміри, відшукати необхідні значення на схемі, після чого перенести їх на стіну. Місця, де слід зробити отвори, намічають маркером.
У деяких ситуаціях простіше виконати пробний монтаж приладу. Зазвичай цей спосіб вибирають при необхідності встановити моделі зі стільницями, підвісними тумбами чи раковини - тюльпани. Слід переконатися, що у безпосередній близькості до місця, де планується закріпити раковину на стіні, підведені комунікації.
Висвердлювання отворів для кріплення
На даному етапі проблеми створення кріплення для умивальника в основному виникають при свердлінні стін, облицьованих керамічною плиткою. Попри те, що така робота здається нескладною, для її проведення потрібна наявність відповідного досвіду, в іншому випадку оздоблення стіни буде пошкоджене.
Річ у тому, що перед тим, як раковина кріпиться у ванній, при свердлінні кахлю і основи під нього з бетону або цегли, потрібно користуватися різними свердлами та застосовувати певні режими роботи. Не у всіх майстрів ця робота виходить якісно. Щоб свердло не зісковзувало і рівно входило до плитки, необхідно користуватися керном.
Його потрібно приставити до точки створення отвору та кілька разів обережно вдарити молотком. Далі дриль можна поміняти на перфоратор і продовжити висвердлювати поглиблення в стіні. Діаметр победитового свердла дорівнює 12 міліметрам. Мінімальна глибина, необхідна для встановлення кронштейнів, становить 5 сантиметрів, але точні розміри можна дізнатися з інструкції.
Підготовлені отвори під кріплення для раковини до стіни очищають пилососом або будь-якими підручними інструментами.
Фіксація кріпильних елементів до стіни
В якості тримачів умивальників використовують анкерні болти, які вставляють перпендикулярно поверхні стіни. Щоб вони щільно увійшли та не хиталися, всередину отворів потрібно вставити пластикові пробки або елементи типу дюбелів.Часто кріплення для умивальника до стіні є у комплекті до придбаної сантехніки, тому нічого підбирати не потрібно. Металеві стрижні акуратно вкручують в отвори так, щоб зовні розташовувалися кінці необхідної довжини.
У деяких випадках виникають проблеми із закріпленням анкерів з причини наявності тріщини або шва під плитками в основі. Перед тим, як закріпити раковину -
щоб виправити ситуацію, можна забетонувати місце зазору і спробувати зробити отвір. Існує інший, простіший спосіб: потрібно залити в порожнину епоксидний клей і відразу для кращої фіксації вставити в отвір болт.
Встановлення чаші раковини
У тому, як повісити раковину на стіну на завершальному етапі, немає нічого складного. Умивальник потрібно нанизати на анкерні болти та щільно притиснути до стінки. Потім на кінцях штирів, які залишилися вільними, закрутити гайки з прокладками. Коли їх затягують, умивальник притискають і приклеюють.
Плюс даних маніпуляцій - забезпечення більш міцного кріплення для умивальника до стіни, а мінус - наявність проблем із заміною сантехніки в майбутньому. Якщо виникне необхідність зняти чашу для проведення більш зручного монтажу сифона або змішувача, зробити це буде неможливо.
Далі після завершення монтажу умивальника потрібно під'єднати змішувач і злив з гідрозатвором. Черговість дій після того, як кріплення під раковину виконано, може бути різною. Нерідко спочатку встановлюють злив і змішувач, а потім вже займаються монтажем умивальника. Залишається лише під'єднати шланги.
Монтаж змішувача
Як показує практика, простіше встановлювати змішувач до того, як кріпити раковину до стіни. Умивальник розташовують у зручному положенні та на поличці чаші в призначеному для цього отворі фіксують змішувач.
Перед встановленням приладу для змішування потрібно підкласти захисну та амортизуючі прокладки. Вони повинні розташовуватися точно під основою змішувача.
Процес монтажу складається з наступних дій:
- Змішувач встановлюють на місце.
- Монтують кріпильну скобу.
- Коригують розташування змішувача.
- Виконують остаточне підтягування кріпильних елементів.
Процес монтажу не залежить від конструкційних особливостей змішувача - і вентильні, й важільні вироби встановлюють аналогічно. Також здійснюють однаково й підключення до водопровідної системи. Гнучкі шланги від змішувача під'єднують до вихідних точок труб ХВП та ГВП і закручують гайки.
Місця стиків у разі необхідності герметизують. При правильній установці змішувача в ньому кран холодної води розташовується праворуч, а гарячої - зліва. На завершення монтажу виконують тестування. Його здійснюють після підключення зливу і при знятому аераторі.
Під'єднання зливного пристрою
Перед тим, як раковина кріпиться до стіни, потрібно під'єднати злив - гідрозатвор з металу або пластику з гофрою або патрубками. Одним з найкращих варіантів даного пристрою є пляшкова модель, яка легко встановлюється і при утворенні засмічення без особливих зусиль очищається.
Для з'єднання сифона з відвідним патрубком застосовують накидні гайки та конусні прокладки, користуючись інструкцією. Аналогічно діють при складанні елемента, що зв'язує конструкцію з переливом.
Спочатку з окремих елементів збирають злив і встановлюють його з переливом. Потім монтують гідрозатвор з гофрою і зливний пристрій підключають до системи каналізації. Важливим моментом є перевірка зливу на герметичність. Також перевіряють роботу змішувача.
Зливний клапан закривають пробкою, заповнюють умивальник і спостерігають, як вода йде через перелив. Потім пробку виймають і перевіряють, чи не протікає сифон. Якщо протікання відсутні, після встановлення змішувача та зливу займаються кріпленням для умивальника.
Процес монтажу сантехніки багато в чому залежить від моделі обладнання для санвузла. Таку роботу можна виконати самотужки. Спрощує процес і те, що не потрібно купувати спеціальний інструмент, перш ніж кріпити раковину до стіни у ванній - достатньо буде стандартного домашнього набору.УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.