Напірна каналізація – що це таке, приклади влаштування

Зміст:

1. Навіщо потрібна напірна каналізація в приватному будинку і що це таке
2. Влаштування напірної каналізації з труб
3. Плюси та мінуси системи

Напірна каналізація — що це таке, коли вона необхідна, і як правильно її зробити? У цій статті буде розповідатися про напірну каналізацію та аспекти її пристрою, функціонування та встановлення.

Навіщо потрібна напірна каналізація в приватному будинку і що це таке

По суті, влаштування напірної каналізації являє собою конструкцію, що складається з герметичних трубопроводів, які забезпечують рух стоків в місце їх збору або очищення за допомогою тиску, що чиниться потужним насосом.

Існує ряд випадків, в яких стоки не можна пускати на самоплин, а доводиться переміщати по системі примусово:
  1. Якщо будинок знаходиться нижче, ніж розташована центральна каналізація – в низині.
  2. Якщо рельєф ділянки в місці пролягання трубопроводу нерівний і стоки занадто часто застоюються в дорозі.
  3. Якщо каналізаційний трубопровід можна прокласти тільки відкритим методом, наприклад, над дорожнім полотном.
  4. Якщо траншея для укладання труб не може забезпечити достатній ухил для самостійного руху каналізаційних стоків. Так часто відбувається на забудованих ділянках або там, де ґрунт має скелястий характер.
  5. Якщо каналізацію доводиться монтувати з труб невеликого діаметра.
Каналізаційна напірна станція часто застосовується для підйому стоків з нижніх поверхів будівлі. Для цих цілей зазвичай встановлюються комбіновані системи каналізації: нижні поверхи є майданчиком для встановлення напірних елементів, а вище встановлюється традиційна самопливна система. В результаті всі стоки зводяться до одного виходу, звідки й переміщуються в точку збору.

Звичайно, щоб система працювала правильно, потрібно виконати гідравлічний розрахунок напірної каналізації.
Існує маса варіантів монтажу подібної конструкції, і всі вони володіють однією безперечною перевагою: навіть в найбільш незручних умовах можна змонтувати комбіновану систему, яка буде забезпечувати якісне транспортування стоків і не буде накладною з фінансової точки зору. У будь-якому випадку, перед облаштуванням потрібно створити проєкт напірної каналізації, згідно з яким буде здійснюватися монтаж.

Влаштування напірної каналізації з труб

Головний елемент напірної каналізації – КНС (каналізаційна напірна станція). В КНС збираються всі стоки, що знаходяться у внутрішніх трубопроводах будівлі. Зусиллям потужного насоса здійснюється перекачування відходів до місця їх утилізації. Насосна станція працює як накопичувач, але лише до певного рівня. Коли кількість стоків в резервуарі досягає потрібної позначки, запускається насос.
Тиск впливає на стоки та транспортує їх за герметичним трубопроводами (напірний колектор) в призначену точку скидання. Напірний каналізаційний колектор – це автоматична система, тому для її роботи не потрібен оператор, достатньо буде реагувати лише у разі виникнення неполадок.
Крім КНС, система також використовує кілька відгалужень трубопроводів. У минулі роки використовувалися сталеві труби для напірної каналізації, виготовлені спеціально для таких систем. Зараз напірна каналізація може виготовлятися з чавунних або пластикових труб. Звичайно, труби ПВХ для напірної каналізації використовуються частіше, оскільки вони мають ряд переваг: вони мають невисоку вартість, набагато легше монтуються і довше служать.

У створенні комбінованих систем зазвичай застосовуються труби з різних матеріалів. Наприклад, герметичні труби встановлюються в мережі тільки після каналізаційної насосної станції, а до неї рух стоків здійснюється звичайними пластиковими трубами. Звичайно, у цьому правилі теж є виняток: для підйому відходів з нижніх поверхів краще використовувати каналізаційні ПВХ напірні труби, розраховані на виконання подібних завдань.
У підйомі стоків з нижніх рівнів застосовуються міні каналізаційні станції – сололіфти. Вони встановлюються прямо за унітазом і виконують не тільки функцію переправлення відходів, але й подрібнюють їх, оскільки труби малого діаметра не справляються з великими фракціями. Міні каналізаційні станції під'єднаються до всіх сантехнічних приладів, що знаходяться в тому самому санвузлі.
Комбінована напірна каналізація – це досить складна конструкція, що має безліч відгалужень і виходів, тому для роботи системи потрібне якісне обладнання. Обов'язково потрібно виконати розрахунок напірної каналізації. Часто при облаштуванні напірної каналізації використовуються спеціальні зворотні клапани, що запобігають рух стоків самоплином вниз, на нижні рівні, коли насос вже вимкнений.

Плюси та мінуси системи


Порада: Використовуйте наші будівельні калькулятори онлайн, і ви виконаєте розрахунки будівельних матеріалів або конструкцій швидко та точно.

Використовувати напірну каналізацію доводиться далеко не завжди – коло її застосування досить обмежене. Але є деякі моменти, коли без такої системи просто не обійтися.

Зовнішня напірна каналізація має наступні переваги:
  1. Невисока ціна. Звичайно, обладнання коштує не так вже й дешево, але тут є один нюанс: при облаштуванні самопливної системи на ділянці зі складним рельєфом доводиться облаштовувати велику кількість переливних колодязів. Крім того, доведеться обов'язково дотримуватися ухилу трубопроводу, а для цього на великих дистанціях можуть знадобитися дуже глибокі траншеї. Напірна каналізація позбавлена цього недоліку, тому в таких випадках її використання стає доцільним.
  2. Економія на трубах. В напірній системі використовуються труби зменшеного діаметра. Щоб повною мірою зрозуміти важливість цього показника, досить дізнатися ціни на 200 мм труби, використовувані в самопливних конструкціях, і на 80 мм труби, що застосовуються для облаштування каналізаційних систем.
  3. Простота та швидкість монтажу. Оскільки напірна каналізація не використовує багато траншей і переливних колодязів, то і швидкість зведення такої системи буде набагато вище.
  4. Тривалий термін служби. Стандартні трубопроводи можуть прослужити без особливих проблем мінімум 50 років. Насосні станції зазвичай мають 30-річну гарантію. Звичайно, проблеми можуть виникнути, та й виникають, але вони рідко бувають критичними: як правило, з ладу виходять незначні механізми, що легко піддаються ремонту.
Крім усього описаного вище, можна додати, що напірна каналізація дуже рідко засмічується, оскільки тиск за допомогою насосу є достатньо великим для самостійного усунення будь-яких засмічень і пробок, що виникають в системі.
Конструкція також може обладнуватися зовнішньою насосною станцією – тут все залежить від того, скільки санвузлів встановлено в будівлі. Внутрішні станції переробляють відходи з одного санвузла, а ось зовнішні справляються з великою кількістю стоків. Тому для невеликого будинку цілком можна використовувати внутрішню станцію, що має невелику потужність.
Напірна каналізація має лише один недолік, причому такий, який вже згадувався: така система потрібна далеко не у всіх випадках, і якщо в ній нема потреби, то монтаж напірної каналізації буде марним.

Висновок

Напірна каналізація в приватному будинку або в багатоквартирному будинку – це досить потужне каналізаційне обладнання, яке дозволяє розв'язувати певне коло завдань. Використання напірної каналізації дозволить спростити збір і транспортування відходів у складних умовах.