Ухил каналізації в приватному будинку - який повинен бути

Зміст:

1. Визначення ухилу каналізаційних труб
2. Показники кута нахилу каналізації в приватному будинку
3. Варіанти розрахунку кута ухилу
4. Визначення ухилу каналізації без формул
5. Прокладка трубопроводів
6. Влаштування зовнішньої каналізації

При облаштуванні системи відведення стічних вод в приватному будинку необхідно скласти проєкт, в процесі роботи над яким окрім інших параметрів визначають, який ухил повинен бути у каналізації. Від цього показника залежить якість виведення відпрацьованої води з будівлі. Розрахунок роблять до початку монтажу каналізаційної системи.

Кут нахилу каналізації враховують при визначенні місця, де слід зробити отвір в стіні будівлі або її фундаменті. Якщо він буде обчислений не вірно, при проведенні монтажних робіт можуть з'явитися незручності, що спричинить додаткові грошові витрати.

Встановлення каналізаційної системи згідно БНіП виконується на основі спеціальних таблиць, в яких наводяться усереднені значення, що застосовуються при монтажу центрального зливу з усіх сантехнічних приладів.

Визначення ухилу каналізаційних труб

Каналізаційна система буває:

• змішаною;
• роздільною.

Відведення відпрацьованої рідини та нечистот з приватних будинків здійснюється наступними способами:

• під напором;
• самопливом.

Напірний варіант в заміському будинку застосовують вкрай рідко, оскільки він дорогий, його складно облаштувати та подібний пристрій ненадійний порівняно з самопливною каналізацією. Приймаючи рішення облаштувати напірний трубопровід нема потреби проводити обчислення того, який повинен бути ухил каналізації в приватному будинку, оскільки вода рухається по магістралі під тиском.

Роблячи розрахунок, потрібно пам'ятати, що ухил внутрішньої каналізації буде відрізнятися від даного показника для зовнішньої та зливової системи. Річ у тому, що в кожній з них пересувається рідина, яка має різний склад. При цьому зовнішню каналізацію потрібно утеплити.

В БНіП 2,04.03-85 зазначено, що на розмір ухилу каналізації впливає швидкість руху стічної рідини, матеріал виготовлення труб і ступінь їх заповнення.

Загальні правила для створення ухилу каналізації:

• для трубопроводу, що проходить всередині будинку, він повинен становити 0,5-1 см на кожний погонний метр;
• при прокладці зовнішньої магістралі – 1-2 сантиметри.

Але це приблизні величини, а більш точні параметри можна дізнатися при проведенні детальних розрахунків.

Показники кута нахилу каналізації в приватному будинку

Такий показник як кут нахилу труби при облаштуванні системи відведення стоків в приватному будинку означає ступінь зміни її розташування відносно горизонтальної лінії. Розмір кута ухилу обчислюється як різниця висот між нижньою точкою поверхні трубопроводу на його початку і в кінці. У стандартній системі вимірювання для порівняння кут позначають в градусах.

Якщо використовується труба діаметром 50 міліметрів, нахил з розрахунку на погонний метр складе 0,03 м. Наприклад, при довжині трубопроводу 4 метри різниця у висоті буде дорівнювати (0,03х4) або 12 сантиметрів (калькулятор розрахунку кута нахилу).

З метою недопущення помилок при створенні каналізації, ухил на метр визначають за допомогою правильної методики розрахунків.

Варіанти розрахунку кута ухилу

УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.

На практиці застосовують дві методики, які дозволяють без особливих зусиль обчислити кут нахилу труби:

• безрозрахункову;
• розрахункову.

Безрозрахунковий спосіб дає можливість визначити різницю висот на конкретному відрізку трубопроводу в залежності від його діаметра. Усереднене значення цього параметра дорівнює приблизно 3% і може бути змінене, виходячи з умов експлуатації.

Розрахунковий спосіб призначається для каналізаційних систем з постійним напором стоків.

Його проводять на основі однієї з двох методик обчислень:

• з використанням формули Колбрука-Уайта;
• шляхом визначення відповідності швидкості руху стоків по трубах до нормативного коефіцієнта.

Для приватних будинків застосування формул важке, оскільки дізнатися ступінь наповнюваності трубопроводу і швидкість руху рідини по ньому неможливо без наявності спеціального обладнання, яким користуються у своїй роботі спеціалісти при розрахунку кута нахилу. Тому ухил труб в індивідуальному будинку обчислюють за безрозрахунковою методикою.

Визначення ухилу каналізації без формул

При монтажі зовнішньої або внутрішньої каналізаційної мережі без застосування складних формул користуються значеннями з установленим лімітом. Це максимальний і мінімальний ухил для каналізації.

При прокладці зовнішньої магістралі ухил роблять не менше 0,015 м на один погонний метр. Виходячи з цього показника, виконується внутрішнє будинкове розведення труб, крім коротких ділянок, довжина яких менше одного метра. В такому випадку буде достатньо величини 0,01 на метр. Якщо не дотримуватися цього параметра, тверді фракції осядуть на внутрішній поверхні труб і стануть причиною їх засмічення.

Максимальний ухил зовнішньої каналізації залежить від швидкості пересування стоків всередині труби. Так, для труб з пластику цей параметр не повинен перевищувати 1,43 м/с. У разі збільшення швидкості, відбувається поділ стоків на фракції, в результаті чого починають осідати тверді частинки. Максимальний показник ухилу не повинен бути понад 3%.

Прокладка трубопроводів

Під правильним монтажем внутрішньої мережі каналізації передбачають прокладку труб під певним ухилом. Він становить від 20 до 25 міліметрів на погонний метр, що забезпечує проходження стоків без перешкод по трубопроводу, тим самим запобігаючи появі засмічення в трубах без порушення їх здатності самоочищатися. Максимально допустимий ухил каналізації можна робити лише на коротких ділянках магістралі.

Для проведення роботи потрібні:

• поліетиленові або поліпропіленові труби діаметром 50 – 100 міліметрів;
• хомути;
• паяльник;
• гумові ущільнювачі в розтрубах;
• клей.

Зробити вибір між полівінілхлоридними або поліпропіленовими трубами непросто, тому обирають вироби, наявні під рукою. Для прокладання поліпропіленових виробів потрібен паяльник. Полівінілхлоридні труби з'єднують за допомогою клею або гумових ущільнювачів. В цілому, укладання каналізаційних труб зазвичай не викликає труднощів.

Діаметр виробів, що використовуються в приватному будинку для монтажу внутрішньої каналізації, має становити 50 або 100 міліметрів. Труби з другим параметром призначаються для встановлення стояків у двох- і триповерхових будинках для з'єднання їх з сантехнічними приладами та об'єднання всіх елементів, що входять в систему каналізації, і виведення її за межі будівлі. Для підключення інших місць відведення стоків використовують труби діаметром не менше 50 міліметрів.

Для кріплення труб між собою і до стін використовують хомути. З їх же допомогою закріплюють стояк і трубу, встановлену в місці виведення стоків з будівлі.

Влаштування зовнішньої каналізації

При облаштуванні зовнішньої каналізаційної мережі роблять наступним чином:

• за точку відліку беруть місце її виходу з будівлі;
• мінімальний ухил зовнішньої каналізації при використанні 110-міліметрових труб становить 0,02 метри. При довжині магістралі близько 20 метрів, величина кута нахилу дорівнює 0,4 метра;
• при проєктуванні зовнішньої мережі неодмінно враховують рельєф місцевості;
• зливну яму облаштовують на ділянці в найнижчій її точці;
• до глибини отвору, призначеного для виведення труби з будівлі, плюсують значення нахилу трубопроводу. Отриманий результат – це глибина другої позначки магістралі, розташованої біля зливного колодязя.

Глибина каналізаційної труби в приватному будинку при облаштуванні зовнішньої каналізаційної мережі повинна бути нижче рівня промерзання ґрунту. Вимірюють даний показник в найвищому місці магістралі. Знання, як зробити ухил каналізації при монтажі зовнішньої мережі, допомагають забезпечити безперешкодне пересування стічної рідини з влаштованої в будинку каналізації, та тим самим гарантувати самоочищення трубопроводу і його стабільне функціонування.

Виведену з фундаменту будинку трубу підключають до зовнішнього трубопроводу, яким стоки пересуваються самоплином до септика або зливного резервуару. При цьому для облаштування зовнішньої магістралі застосовують вироби більшого діаметра, ніж при прокладанні внутрішньої системи. Необхідно враховувати відстань септика від будинку, яка не повинно бути менше нормативів. Допускається використання труб чавунних, азбестоцементних або з пластмаси.

Продукція з чавуну вважається найбільш міцною, але у неї велика вага. Вибираючи труби, слід звертати увагу на їх внутрішню поверхню, оскільки бажано, щоб вона була максимально гладкою і тим самим дозволяла уникнути засмічення.

Зовнішню каналізацію прокладають в траншеї глибиною приблизно 1,5 метра, щоб труби не могли промерзнути, і в результаті не порушилося функціонування всієї системи. Якщо немає можливості змонтувати каналізаційну магістраль на необхідній глибині, труби слід додатково утеплити. Для попередження їх механічного пошкодження їх поміщають на заздалегідь підготовлену подушку, що складається з суміші глини та піску. Нею засипають весь вільний простір між трубопроводом і стінами траншеї.

Для теплоізоляції зовнішньої частини каналізаційної мережі застосовують різні матеріали (мінвата, піноізол, пінополіуретан, спінений поліетилен) – ними обгортають труби. Крім цього, можна укладати поверх трубопроводу або всередині нього нагрівальний кабель. Його поміщають у спеціальний кабель-канал, що захищає від зовнішніх пошкоджень.

Також таку роботу виконують комбінованим методом: основну частину трубопроводу утеплюють теплоізоляційними матеріалами, а трубу, що виходить з будинку, обладнують гріючим кабелем.

На завершення монтажу підключають всі елементи системи та роблять пробний запуск. Відсутність протікання означає, що роботи з облаштування каналізації виконані якісно.