Монтаж каналізаційних труб своїми руками - варіанти та способи

Зміст:

1. Конструкція каналізаційної системи
2. Підготовка та монтаж каналізаційних труб
3. Тонкощі встановлення пластикових труб своїми руками
4. Фітинги для каналізації
5. Збірка зовнішньої каналізації

На сьогодні ринок пропонує досить широкий асортимент труб для каналізації. Велика частина сучасних виробів виготовляється з пластику, і в цьому немає нічого дивного: даний матеріал має низку позитивних якостей, які дозволяють використовувати пластик в каналізаційних системах. Пластикові труби чудово витримують вплив агресивних середовищ, що важливо при роботі з побутовими стоками.

Також такі труби мають невелику вагу, тому монтаж каналізаційних труб своїми руками стає цілком можливим, і спецтехніка не потрібна. До того ж труби із пластику мають гладку внутрішню поверхню, що істотно знижує ризик їх засмічення і швидкого зносу, оскільки твердим речовинам набагато складніше затримуватись у них.

Важливою перевагаою, яка підкреслює всі описані вище якості, є низька вартість пластикових труб, тому вони оптимально підходять для каналізаційної системи.

Попри всі переваги пластикових труб, їх установці все ж варто приділяти належну увагу, оскільки неправильний монтаж каналізаційних труб своїми руками може звести всі плюси такої каналізації нанівець. Причина виникнення проблем може критися в різних аспектах: наприклад, якщо труби не були підготовлені до встановлення або сам процес монтажу був неякісним.

У багатоквартирних будинках до цих нюансів можна ставитися дещо простіше, оскільки діаметр труб у них більше, що нівелює незначні помилки монтажу. У багатоквартирних будинках іноді виконується встановлення заглушки на каналізацію боржникам, за несплату послуг. З приватними будинками ситуація дещо важче: один неправильний вигин може призвести до регулярного засмічування в цьому місці або навіть стати причиною повної паралізації каналізаційної системи. Про те, як правильно монтувати каналізаційні труби, і піде мова в цій статті.

Конструкція каналізаційної системи

Засмічення з'являються в системі каналізації дуже часто. Джерела цієї проблеми криються не тільки в неправильній експлуатації конструкції, хоча таке явище теж є: нерідко каналізація сприймається мешканцями як ще одне місце, в яке можна скидати сміття.

Основна причина засмічення трубопроводів виникає через монтажні помилки. По-перше, нерідко для облаштування системи використовуються шорсткі труби, в яких засмічення виникають набагато частіше через нашарування відходів на поверхні. По-друге, проєкт каналізаційної системи найчастіше виконується неграмотно, а от монтаж каналізаційних труб у приватному будинку виконується вірно. У результаті виходить якісно зібрана непрацездатна система, в якій засмічення з'являється через великі кути поворотів, вигинів або уступів.

Всі ці нюанси повинні враховуватися, коли планується встановлення каналізаційних труб у приватному будинку. Знову ж таки, свій вибір найкраще зупинити на пластикових деталях, оскільки їх обробка здійснюється дуже легко і без використання складних пристосувань. При необхідності можна навіть нарізати труби, що дозволить підігнати їх під належний розмір.

УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.

Труби ріжуться наступними методами:

1. Для різання великого об'єму труб на вільному просторі найкраще використовувати відрізний верстат, в результаті використання якого краї труб виходять дуже чистими.
2. Пластикові труби можна різати і спеціальною пилкою – результат виходить досить якісним. До того ж такий спосіб є дуже зручним, що також позитивним чином позначається на роботі.
3. В домашніх умовах різання труб виконується звичайною ножівкою по металу: через невеликі зуби кількість задирок буде мінімальною, але обрізати трубу рівно буде важко, тому їй може знадобитися додаткова обробка.

У будь-якому випадку різання труб вимагає наявності вільного місця, і при його відсутності доводиться користуватися іншими методами. Наприклад, в обмеженому, замкнутому просторі обрізка труби виконується тонким тросом, на кінцях якого є ручки. Це пристосування простягається навколо труби, розташовується під прямим кутом до неї, після чого тросом пластик перетирається. Звичайно, розпиляти трубу перпендикулярно в такому випадку проблематично, але спробувати все ж варто, інакше монтаж вийде недостатньо якісним.

При нарізці труб завжди виникають задирки. Це нормальне явище, але тільки не при роботі каналізаційної системи: правильний монтаж каналізаційних труб не може виконуватися з задирками і їх потрібно видаляти, щоб шматки пластику надалі не заважали стокам просуватися по трубі. До того ж задирки, що знаходяться зовні, не дадуть створити надійне і герметичне з'єднання.

Для видалення задирок використовується звичайний ніж: зовні вони просто зішкрябуються, а на внутрішній поверхні необхідно виконувати цю роботу дуже прискіпливо, адже від якості очищення буде залежати функціональність каналізації.

Підготовка та монтаж каналізаційних труб

Етап підготовки містить підгонку всіх деталей майбутньої каналізації по габаритах і з'єднаннях. Також необхідно перевірити, наскільки точно вийде дотримуватися всіх кутів та нахилів, зазначених в проєкті каналізаційної системи: цього вимагають правила монтажу каналізаційних труб.

Монтаж труб каналізації своїми руками виконується за наступним алгоритмом:

1. Насамперед необхідно зробити позначки, що вказують на розташування кожного елемента трубопроводу. Для цього потрібен маркер.
2. Щоб каналізація була герметичною, всі її елементи повинні бути ретельно підігнані та з'єднані. Для досягнення цієї мети необхідно попередньо готувати деталі до з'єднання, а вже потім склеювати їх.
3. До склеювання обов'язково перевіряється підгонка деталей. Оптимальний стан досягається за наступної умови: труба заходить в розтруб каналізаційної труби на 2/3 без проблем, а подальше з'єднання вимагає невеликих зусиль.
4. Внутрішня поверхня труб повинна бути гладкою, а ось з'єднувальні частини варто обробити до появи невеликої шорсткості, для чого використовується шліфувальна шкурка.
5. Монтаж каналізаційних труб своїми руками передбачає використання спеціального клею. Щоб клеїти труби, можуть використовуватися різні види клею, тому необхідно знати, який з них рекомендує виробник.
6. Безпосередньо перед склейкою деталей їх краю знежирюються і розм'якшуються, для чого добре підходить метиленхлорид.
7. Для нанесення клею використовується спеціальний тампон, що зазвичай йде в комплекті з клеєм. Якщо його немає, то можна взяти звичайну кисть. Сама труба намазується товстим шаром клею, а внутрішня частина розтруба – невеликим.
8. Коли клей нанесений на з'єднувальну поверхню, фітинг надівається на трубу. Відразу залишати деталі в такому вигляді не можна: спочатку їх потрібно утримувати так, щоб нанесені позначки знаходилися в декількох сантиметрах одна від одної.
9. Деталі провертаються, щоб позначки збіглися. При правильному з'єднанні невеликий рівний шар клею вийде з розтруба назовні.
10. Після суміщення деталей їх треба потримати приблизно пів хвилини. Після цього стик потрібно промазати клеєм, щоб повністю заповнити з'єднання. В цілому, на одну таку операцію йде не більше однієї хвилини, тому збірка каналізаційних труб своїми руками не займе багато часу.

Тонкощі встановлення пластикових труб своїми руками

Є кілька нюансів, яких варто дотримуватися, щоб система надалі працювала правильно:

1. Нарізка труб повинна супроводжуватися зачисткою їхніх країв від задирок. Щоб роботу було простіше виконати, варто взяти пилку з невеликими зубцями та широким лезом: розріз вийде зробити під прямим кутом, а кількість задирок буде мінімальною.
2. Перед тим, як зібрати каналізаційні труби, варто виконувати попередню збірку, під час якої наносяться контрольні позначки. Після цього система розбирається.
3. При прокладці трубопроводу в стіні найчастіше використовуються металеві труби, які з'єднуються з сантехнічними приладами за допомогою пластикових відрізків труб. Для з'єднання різних видів труб застосовуються муфти, які не мають розтрубів.
4. При висвердлюванні отворів для труби стійка може ослабнути. Позбавитись проблеми можна за допомогою спеціальних накладок, які повертають стійкам початкову міцність.

Фітинги для каналізації

Каналізаційна система передбачає наявність певного числа фітингів, для визначення якого необхідно мати точний розрахунок проєкту.

Встановлення фітингів виконується за певними правилами та має деякі особливості:

1. Фітинги кутом 22,5, 45 і 90 градусів оснащуються розтрубами з двох сторін. Перехідні коліна зазвичай мають тільки один розтруб. Такі фітинги нерідко підключаються до звичайних фітингів, що дозволяє заощадити небагато місця: два стандартних фітинги, з'єднані трубою, будуть займати більший простір (прочитайте також: "Фітинги для каналізаційних труб — види та призначення").
2. Перехідні фітинги бажано встановлювати кінцями, що не мають розтруба, у нижню сторону.
3. 90-градусні коліна зазвичай використовуються для з'єднання вертикальних і горизонтальних відгалужень. Фітинги з кутом 45 градусів використовуються окремо і для того, і для іншого виду конструкції. Щоб забезпечити перехід вертикальної труби в горизонтальну, краще використовувати два 45-градусні фітинги. Невеликі вигини та повороти здійснюються кутом 22,5 градуса.
4. Трійники необхідно використовувати при з'єднанні двох гілок трубопроводу. Різні види трійників дають можливість підключати трубопроводи під кутом 45 або 90 градусів.
5. 45-градусні трійники підходять для будь-яких ліній трубопроводів, а ось 90-градусні можна застосовувати тільки при з'єднанні горизонтальної гілки з вертикальною. Деякі моделі трійникових фітингів можуть мати різні діаметри виходів.

Встановлення каналізаційних труб своїми руками вимагає наявності інших елементів. Наприклад, очисні люки вважаються обов'язковою деталлю будь каналізації. Вони необхідні для контролю роботи системи та дозволяють очистити її в разі засмічення. Існує кілька видів люків. Як приклад можна навести торцевий люк, встановлений на розтруб труби. Такі люки найчастіше встановлюються на частину 45-градусного трійника, що йде вгору в горизонтальній системі. Конструкція торцевого люка передбачає наявність заглушки, після зняття якої здійснюється доступ до внутрішньої частини системи.

Також важливим елементом каналізаційної системи є сифони, основна функція яких полягає у створенні гідрозамикачів, що перешкоджають проникненню запаху з каналізації в житлове приміщення. Крім того, в сифонах накопичується дрібне сміття, яке потім можна без проблем видалити. Сифони зазвичай встановлюються під сантехнікою, у легкодоступних місцях.

Збірка зовнішньої каналізації

Встановлення зовнішнього трубопроводу здійснюється у заздалегідь підготовлених траншеях, причому їх глибина повинна трохи перевищувати рівень промерзання ґрунту. Крім того, необхідно обов'язково дотримуватися перепадів каналізаційної труби (2-3 см на метр трубопроводу). Для з'єднання труб використовується розтрубний спосіб, а сама закладка виконується так, щоб труби не прогиналися під вагою землі. Детальніше про монтаж зовнішньої каналізації можна прочитати в статті, присвяченій цій темі.