Дренажний септик своїми руками за правилами

Зміст:

1. Каналізація в приватному будинку своїми руками
2. Створення дренажного поля для септика
3. Укладання дренажних труб

Зведення будинку на заміській ділянці нерідко супроводжується різноманітними проблемами. До числа найбільш поширених з цих ускладнень належать проблеми, пов'язані з прокладанням комунікаційних мереж. Такі завдання не завжди вдається безболісно вирішити навіть у місті, а вже за його межами все стає набагато складніше. Адже будь-який домовласник хоче, щоб в його будинку були всі системи, включаючи забезпечення водою, теплом, електрикою та каналізацією.

Звичайно, всі роботи повинні виконуватися у правильному порядку: будь-який господар розуміє, що системи життєзабезпечення набагато важливіше, ніж деякі додаткові можливості. Починати прокладання систем варто з опалення, особливо якщо зима вже близько. Існує досить велика кількість варіантів створення опалювальної системи, і всі вони розглянуті в інших статтях на цьому сайті. Темою цього огляду буде монтаж каналізаційної системи в заміських будинках і всі нюанси, які виникають при створенні локальної автономної каналізації.

Каналізація в приватному будинку своїми руками

Водопровід і каналізація – це системи, які тісно переплітаються між собою. При наявності підведеної водяної магістралі, частина проблеми йде відразу. Якщо є можливість підключення до центральної системи — можна створити колодязь, який буде забезпечувати будинок водою. Цей варіант гарний ще й тим, що його можна вдосконалити, змонтувавши помпу, яка дозволяє розподіляти воду по всій території ділянки.

З каналізацією все йде трохи складніше, причому основна складність полягає у виборі найбільш відповідної конструкції каналізаційної системи. Саме по собі влаштування каналізації не є дуже складним, тому всі роботи можна виконати самостійно. Для створення локальної каналізації потрібен котлован, причому його можна використовувати як безпосередньо резервуар для збору відходів, так і в якості місця для встановлення готової конструкції септика.

Створення дренажного поля для септика

Правильне функціонування каналізації прямо залежить від якості проведення будівельних і монтажних робіт. Для цього потрібно правильним чином обробити вигрібну яму. Найпростішим варіантом обробки буде монтаж пластикового септика у викопану яму. Практика показує, що оптимальна форма для ями – циліндрична, а глибина повинна знаходитися в межах двох метрів. Якщо встановити дренаж з септика до ями без дна, то конструкція буде забезпечувати природну фільтрацію каналізаційних стоків, адже вся рідина, пройшовши очищення, потрапить у ґрунт, де вона вже нікому не завадить.

Існує важливий момент, який потрібно завжди враховувати при відкачуванні ями: повне відкачування не тільки не сприятиме роботі системи, але й погіршить її. Річ у тому, що при викачуванні всіх стоків система стає порожньою, і в неї відразу ж спрямовуються ґрунтові води, тим самим зменшуючи дренажний ефект. Поліпшити дренаж в септику на етапі будівництва каналізації можна, засипавши дно ями шаром піску і щебеню.

Дренажний септик гарний тим, що його можна піддати різним модифікаціям, що дає можливість збільшити продуктивність конструкції. Один з таких моментів полягає в тому, що стоки, які потрапляють до простого септика, переробляються природним шляхом, тому швидкість їх перероблення невисока, та і якість очищення знаходиться на середньому рівні. Щоб поліпшити роботу системи, зазвичай використовуються спеціальні біобактеріі.

Застосування бактерій, що містяться у біопрепаратах, є досить популярним варіантом при поліпшенні роботи каналізації. Потрапляючи в рідку середу, мікроорганізми починають плодитися, харчуючись відходами. В результаті стоки очищаються і зменшуються в об'ємі, перетворюючись в донний мул. Вода, що залишилася, йде в ґрунт.

Мул, що залишився в ямі після перероблення, можна використовувати як добрива. При необхідності можна використовувати для заселення бактеріями інших каналізаційних систем: мікроорганізми здатні протриматися якийсь час і пережити транспортування, а опинившись у відповідному середовищі, вони відразу ж почнуть розмножуватися. Єдина умова, яку потрібно виконувати обов'язково — у своєму септику потрібно залишати трохи мулу, щоб забезпечити подальшу роботу автономної каналізації.

Є ще один вид конструкції каналізаційної системи, який має досить великий попит. Влаштування системи передбачає встановлення додаткового резервуара біля основної місткості, і якщо в попередній конструкції в септика не було дна, то в такому випадку обидва резервуари повинні бути герметичними. Перший септик буде здійснювати функцію збору і перероблення відходів, а в другому буде знаходитися технічна вода, що утворилася в результаті роботи бактерій. Для забезпечення функціонування системи септики повинні розташовуватися на різній глибині, щоб вода могла вільно переливаються з однієї місткості в іншу. Якщо резервуари знаходяться на одному рівні, то систему доведеться додатково обладнати переливною помпою.

Воду з другого септика можна діставати будь-яким способом. Найчастіше використовується помпа, яка викачує воду автоматично і відправляє на ділянку, забезпечуючи полив рослинності. Нерідко зустрічається і ручний варіант відкачування, що дозволяє діставати воду за допомогою відер. Не можна забувати про те, що технічна вода зовсім не годиться для пиття, приготування їжі або миття посуду.

Як видно з усього написаного вище, створити дренаж для септика своїми руками та виконати всі будівельні роботи можна без особливих проблем, особливо при наявності мінімального досвіду в будівництві.

Укладання дренажних труб

Порада: Використовуйте наші будівельні калькулятори онлайн, і ви виконаєте розрахунки будівельних матеріалів або конструкцій швидко та точно.

Щоб створити дренажне поле для септика, можна скористатися й іншим методом.

Його реалізація вимагатиме наявності наступних матеріалів та інструментів:

• лопати;
• перфорованих труб діаметром 10-12 мм;
• піску;
• щебінки.

Спочатку вибирається відповідна ділянка, на якій буде встановлена дренажна система для септика.

Тут потрібно дотримуватися цілого ряду умов, які зазначені у відповідних нормативних документах:

• відстань від джерела води має становити понад 30 м;
• відстань від дерев має становити не менше 3 м;
• максимальна довжина поля може перебувати в межах 25 м, а ширина – 1,5 м;
• на ділянці потрібно заборонити проїзд автотранспорту.

Коли вибрано ділянку, викопується яма глибиною близько 1-1,2 м. На дно ями засипають шар піску і щебеню, на які потрібно укласти труби: дві довгі труби будуть розташовуватися по довжині ділянки, а дві короткі – поперек.

Виконаний таким чином дренаж від септика своїми руками є замкнутою системою. Кінці труб повинні мати отвори для зливів. Технічні отвори повинні розташовуватися по всій довжині конструкції, причому їх висота та розміри повинні відрізнятися, щоб дренажна труба для септика відводила всі стоки. Не варто забувати про те, що після очищення з'являється чимала кількість технічної рідини, тому їй потрібно заздалегідь знайти застосування. Більшість власників заміських ділянок використовують цю рідину для поливу, але якщо такої необхідності немає, то вода буде просто йти в ґрунт.

Висновок

Всі вказані роботи належать до категорії простих, тому додавання особливих сил не потрібне: достатньо лише чітко дотримуватися інструкції та правильно заміряти точні показники – і дренажний септик буде працювати довго, надійно та ефективно. При використанні додаткових засобів, що підвищують продуктивність системи, можна досягти ще більшого ефекту.