Датчик тиску води в системі водопостачання – призначення, вибір, встановлення, регулювання

Зміст:

Призначення датчика та область використання
Популярні моделі контролерів
Опис механічного датчика
Правила регулювання тиску води
Покрокова інструкція налаштування датчика в системі водопостачання

Безперебійна подача води в шикарний котедж або скромний заміський будиночок – одна з необхідних умов для комфортного перебування в будь-якій споруді. У більшості випадку проблема вирішується облаштуванням індивідуальної системи водопостачання, оскільки досить багато селищ розташовані далеко від централізованої мережі.

Для автоматизованої подачі води до точок розбору монтують датчик тиску води в системі водопостачання. Цей виріб має невеликі розміри, однак істотно збільшує термін служби та можливості насосного обладнання, запобігає негативному впливу гідроударів на систему.

Щоб правильно вибрати потрібний прилад, необхідно знати, як працює обладнання, його основні технічні та експлуатаційні характеристики.

Призначення датчика та область використання

Далеко не всі власники заміських будинків знайомі з влаштуванням водопровідної системи, в якій особлива роль відводиться датчику тиску.

Щоб життя в заміському будинку була більш комфортним, необхідно регулярне прийняття ванни або душа, безперебійна подача води для прання, миття посуду і поливу насаджень на ділянці. Всі ці вимоги можна задовольнити лише за умови налагодженої роботи водопровідної системи.

Датчик тиску води для насоса являє собою прилад, чутливий до будь-яких змін тиску води у водопровідній мережі та відхилень від встановлених користувачем параметрів.

Специфіка використання приладів може бути наступною:

• Автономна водопровідна мережа.
• Встановлення в парі з накопичувальною ємністю.
• Встановлення на гідробак.
• Насосні станції.
• Електронний блок автоматичної системи.
• В якості реле тиску зі стрілкою.

Для підйому води з різних джерел водопостачання більша частина споживачів використовує обладнання, основою якого є насос. Це влаштування накачує воду, коли в цьому виникає необхідність. Для продовження експлуатаційного періоду насосного обладнання встановлюють спеціальні датчики для стеження за тиском води в системі.

Деякі моделі насосних станцій виробник укомплектовує датчиком тиску або реле тиску. Для приладу характерна наявність заводських налаштувань, які забезпечують оптимальну кількість вмикань і вимикань насоса (прочитайте також: "Регулювання насосної станції – як правильно відрегулювати реле тиску води").

Можна уявити ситуацію, коли сім'я з 5-6 людей використовує воду для прибирання, гігієни, прийняття ванни та душа, для прання і поливу насаджень на ділянці. Відсутність датчика тиску в цьому випадку призведе до швидкого виходу насоса з ладу, оскільки він буде вмикатися при кожному відкритті крана. Запобігти припиненню подачі води в процесі збирання або прийняття ванни допомагає встановлення автоконтролю за вмиканням насоса. Якщо встановлений прилад бездоганно виконує свої функції, то цілком можна розраховувати на довгий термін експлуатації насоса, який є серцем водопровідної мережі в приватному будинку. Погана робота реле тиску може стати причиною швидкого виходу з ладу цієї важливої частини системи.

Слід зазначити, що неправильно виконані налаштування датчика тиску в більшості випадків є причиною регулярного падіння тиску води і, як наслідок, слабкого напору води.

Популярні моделі контролерів

УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно.

Обладнання та запчастини для водопровідної системи представлені в спеціалізованих магазинах в досить широкому асортименті. Що стосується датчиків тиску, то це можуть бути моделі українського виробництва, що мають невисоку вартість, а також імпортні дорогі багатофункціональні вироби. Важливо розуміти, що дорогі моделі датчиків тиску здатні не тільки контролювати тиск води, але й можуть вирівнювати його значення.

Незалежно від вартості всі датчики тиску поділяються на дві групи:

• Електромеханічні прилади характеризуються наявністю металевої пластини. При підвищенні або зниженні тиску в гідробаку мембрана спричинює відповідний вплив на пластину, яка в результаті змикає або розмикає контакти. При недостатньому тиску насос вмикається, і навпаки, сильний тиск призводить до відключення насоса.
• Електронні датчики, які також реагують на тиск мембрани, але в цьому випадку сигнал надходить в систему автоматичного регулювання. Після обробки інформації надходить команда вмикання або вимикання насоса. Перевагою такого обладнання можна назвати реакцію на найменші відхилення від встановлених показників і наявність захисту від «сухого» ходу. Крім того, електронні датчики можуть подавати сигнал про неполадки в системі або при її аварійному відключенні у вигляді повідомлення на мобільний пристрій.

Якщо розглядати найбільш популярні моделі датчика тиску у водопровід, то можна виділити кілька варіантів, які займають нішу першості:

• Регулятор тиску KIT 02 від іспанського виробника ESPA. Обладнання характеризується виконанням функцій датчика тиску з підтримкою постійних заданих параметрів, наявністю захисту від «сухого» ходу, клапана зворотного ходу і вбудованого манометра. Здатний гасити гідроудари.
• Датчик РДМ-5 від фірми Джилекс. Один з бюджетних варіантів із заводськими налаштуваннями верхнього (2,8 атмосфери) і нижнього (1,4 атмосфери) граничного значення. Діапазон може бути змінений власником у межах 1-4,6 атмосфери, що дозволяють зробити робочі значення приладу.
• Датчик тиску FF4-4 від німецької компанії Grundfos. Прилад характеризується робочим діапазоном 0,07-4 атмосфери, що дозволяє робити налаштування з точністю до 0,01 атмосфер. Для більшої зручності перетворювач тиску води оснащений спеціальною шкалою і прозорою кришкою, що особливо важливо при здійсненні самостійного налаштування. На шкалі відразу видно результат, тому крутити гайки навмання не доводиться. Функціональність датчика тиску і його привабливий зовнішній вигляд забезпечує високий попит на подібні моделі.

Якщо розглядати область використання, то можна сказати, що складні електронні прилади найкраще встановлювати в приватних заміських будинках, де планується постійне проживання сім'ї з декількох чоловік.

Опис механічного датчика

Механічні датчики тиску користуються більшою популярністю у споживача, що пояснюється їх головною перевагою – незалежністю від електрики. Для включення приладу не вимагається додаткова розетка.

Основне призначення приладу – включення і відключення насосного обладнання при досягненні певних значень тиску. Підключення насоса до системи здійснюється через датчик.

Найбільш поширена модель механічного датчика – РДМ-5, його основними вузлами є наступні елементи:

• Металева платформа.
• Поршень.
• Мембрана.
• Велика та мала пружина.
• Болти та гайки регулювання.
• Корпус із пластику.
• Електричні контакти.

Залежно від виконуваних функцій і наявності додаткових вузлів всі датчики можна розділити на кілька груп:

• Прості реле тиску.
• Реле тиску з додатковим датчиком захисту від «сухого» ходу.
• Контролери тиску, оснащені манометрами, датчиками, які мають можливість виконувати різні функції.

Варто зазначити, що електронний датчик тиску води в системі водопостачання із вбудованим реле тиску, манометром, має складнішу будову, ніж механічні прилади. Завдяки наявності безлічі функцій електронні прилади дозволяють запобігти перепади тиску води в системі водопостачання. Незалежно від роботи насоса вода подається з рівномірним тиском. Використання такого приладу у водопровідній мережі приватного будинку робить більш зручним і легким полив насаджень на присадибній або дачній ділянці. Це особливо актуально для садівників в спекотний літній сезон.

Датчик тиску у водопроводі для контролю роботи насоса в більшості випадків присутній в системі водопостачання з гідроакумулятором (детальніше: "Правильне підключення гідроакумулятора до системи водопостачання – інструкція з встановлення"). Важливо розуміти, що для приватної будівлі, розташованої в місцях з постійними перебоями електроживлення, найкраще встановити накопичувальну ємність великого об'єму. Оптимальним місцем розташування гідробака в цьому випадку буде горищне приміщення. Монтаж датчика виконується на ділянці водопроводу безпосередньо перед накопичувальною ємністю. Основна функція датчика – постійне вимірювання тиску води в мережі та порівняння їх з установленими значеннями.

Вся система працює за певною схемою. При зниженні тиску води нижче встановлених значень відбувається замикання контактів і насос починає забір води. Заповнення гідробака водою призводить до підвищення тиску всередині ємності, при досягненні верхніх заданих параметрів контакти розмикаються і насос вимикається.

Періодичність включення і відключення насоса залежить від наступних показників:

• Об'єм накопичувального резервуара.
• Напір води в системі.
• Кількість споживаної води.

Подача води до точки розбору спочатку здійснюється з накопичувальної місткості. Зі зменшенням її об'єму в гідробаку тиск у системі також знижується, що призводить до включення насоса. В результаті вода наповнює гідроакумулятор і надходить у відкриті крани точок розбору. Робота насоса не припиняється до тих пір, поки тиск в накопичувальній місткості не досягне верхнього граничного значення.

При виборі гідроакумулятора слід врахувати кілька факторів. Зокрема мова йде про кількість проживаючих людей, наявність сантехнічних приладів та їх кількість. Об'єм накопичувальної місткості повинен забезпечувати безперебійну подачу води у всі точки розбору.

Якщо водопровідна система оснащена електронним контролером з додатковими функціями, то споживач не відчує зниження тиску води, оскільки напір води залишиться незмінним завдяки вбудованому регулятору. У випадку з простим датчиком тиску для водяного насоса такого сказати не можна.

Правила регулювання тиску води

Датчик, який контролює тиск води та забезпечує автономну роботу насоса, належить до приладів простого використання. Такі пристрої не вимагають спеціального обслуговування. Забезпечити безперебійну роботу можна за умови прочищення від сміття приблизно 2 рази на рік і перевірки працездатності датчика.

Перш ніж ввести в експлуатацію водяні датчики тиску, необхідно засвоїти кілька правил. В першу чергу важливо зрозуміти, що існує два варіанти використання:

1. Прилад працює на заводських налаштуваннях.
2. Діапазон спрацьовування встановлюється вручну.

Перший варіант рекомендується застосовувати при відповідності параметрів насоса та тиску в системі заводських налаштувань. Верхнє значення найчастіше в такому випадку становить 2,8 атмосфери, нижня межа – 1,4 атмосфери. Зазначені значення у різних моделей і виробників можуть бути зовсім іншими. Підприємство-виробник в комплекті з приладами, що контролюють і регулюють тиск води у водопроводі приватного будинку, постачає паспорт. У ньому в обов'язковому порядку вказуються всі технічні характеристики виробу, включаючи верхню і нижню межу заводських налаштувань.

Якщо заводські налаштування датчика напору води відповідають робочим параметрами системи та обладнання, то можна встановлювати датчик, дотримуючись рекомендацій по монтажу від виробника.

У разі, коли виявляються невідповідності значень, необхідно самостійно регулювати датчик, який контролює тиск води у водопровідній системі приватного будинку. Слід зазначити, що моделі з вбудованим манометром і більш чутливою шкалою поділок налаштовуються легше і швидше. Однак вартість таких приладів досить висока.

Безпосередньо перед регулюванням датчика тиску води порівнюють зазначений робочий діапазон з потужністю насоса. В процесі налаштування приладу важливо залишити зазор приблизно 0,5 атмосфер, щоб обладнання не працювало по максимуму. Крім того, слід врахувати оптимальний діапазон спрацьовування насоса, це значення має складати 1-1,5 атмосфери. Занадто великий діапазон може стати причиною виникнення гідроударів, які можуть вивести обладнання з ладу. Мінімальне значення нижньої межі не рекомендується встановлювати менше 1,4 атмосфери.

Перш ніж приступити до налаштувань датчика, необхідно виміряти тиск в гідробаку. Для цієї мети його слід відключити від електроживлення, злити воду і зняти показання манометра. Якщо в процесі виміру виявляються показання менше 1,4 атмосфер, то рекомендується підкачати повітря до 1,5 атмосфер. При показаннях більше 1,5 атмосфер повітря, навпаки, спускають до потрібних значень, натискаючи на ніпель.

Купуючи датчик тиску води, необхідно брати до уваги усі непередбачені ситуації. Зокрема мова йде про ймовірне зниження рівня води в джерелі водопостачання, що може призвести до збою в роботі насосного обладнання. Щоб уникнути подібної неприємності, потрібно вибирати датчики тиску із додатковим блоком автоматики. Цей прилад буде автоматично відключати насосне обладнання при загрозі «сухого» ходу.

Покрокова інструкція налаштування датчика в системі водопостачання

Регулювання датчика тиску на водопровід залежить безпосередньо від моделі, оскільки в кожному приладі є індивідуальні деталі, за допомогою яких виконується налаштування діапазону спрацювання. Наприклад, у деяких виробів є прозора кришка, через яку добре видно шкалу поділок, що багато в чому полегшує налаштування. В цілому, регулювання датчика тиску води може бути виконане самостійно, якщо вивчити нюанси.

Перед регулюванням складного електронного датчика тиску води з безліччю додаткових функцій важливо вивчити технічний паспорт, де зазначені особливості налаштування робочого тиску. Якщо виникнуть сумніви в здатності самостійного виконання регулювання, то завжди можна звернутися за допомогою до професійних майстрів.

Незалежно від виробника та моделі датчика, що контролює тиск в системі, в першу чергу перевіряють нижнє значення тиску, при якому включається насос. Для цієї мети зливають воду і відкривають кран. З початком закачування води дивляться на манометр і фіксують його показання.

Щоб зафіксувати верхню межу максимально допустимого тиску, потрібно дочекатися відключення насоса та подивитися показання манометра в цей момент. Важливо розуміти, що діапазон в цьому випадку не повинен перевищувати 1,5 атмосфери.

Беручи до уваги значення початкового діапазону спрацьовування насоса, можна налаштовувати верхню межу та її різницю з нижньою межею.

Для регулювання датчика перепаду тиску води з двома пружинами необхідно приготувати гайковий ключ. Щоб побачити пружини, слід зняти захисну кришку. Змінити верхні значення межі можна підкручуванням гайкою великої пружини. Рекомендується повертати гайку повільно, не більше 0,5-1 обороту. Після кожного підкручування відкривають кран і перевіряють показання манометра. Якщо значення тиску спрацювання насоса не відповідає нормі, то повертають гайку ще раз.

За допомогою регулювальної гайки на маленькій пружині можна змінити різницю між верхньою і нижньою межею тиску. На цьому етапі слід враховувати, що діапазон не повинен перевищувати 1,5 атмосфери.

Підтягнувши гайку великої пружини та виконавши регулювання гайки маленької пружини, потрібно відкрити кран і почати спуск води. При подачі води почне працювати насос, в цей час фіксують показання манометра, вони будуть позначати нижню межу тиску.

Далі слід дочекатися, коли тиск в системі почне підвищуватися. Коли тиск досягне максимальних значень, насос відключається. В цей момент також дивляться і записують показання манометра.

Потім свідчення вмикання і вимикання порівнюють і визначають діапазон. Якщо різниця між верхньою і нижньою межею становить 1-1,5 атмосфери, а безпосередньо значення верхнього і нижнього тиску не перетинаються із допустимими максимальними та мінімальними показниками, то це можна вважати завершеним. В іншому випадку потрібно знову злити воду із системи та знову виконати регулювання датчика тиску для водопроводу.

Знаючи специфіку роботи та особливості регулювання, можна своїми руками виконати налаштування датчиків тиску води. Правильна робота приладів й насосного обладнання, встановленого в системі водопостачання приватного будинку, дозволить безперебійно отримувати потрібну кількість води для комфортного проживання. У разі сумнівів у власних силах і можливостях рекомендується звернутися за допомогою до професійних майстрів.