З'єднання труб каналізації - як з'єднати своїми руками
Зміст:
1. Фітинги для з'єднання труб каналізації
2. Види каналізаційних труб та з'єднань
3. Зовнішня каналізація своїми руками
Прокладання каналізаційної системи не належить до категорії найскладніших занять. Раніше все було складніше, тому що для монтажу каналізації застосовувалися чавунні труби, вага яких істотно ускладнювала весь процес. Але зараз більшість домовласників переходить на пластикові труби, які випускаються за певними стандартами, мають високу якість і легко встановлюються. Крім того, існують різні види каналізаційних труб і з'єднань, тому весь процес спростився дуже сильно.
Процес монтажу пластикових труб не виглядає дуже складно, і про те, як з'єднати труби каналізації, піде мова в цій статті.
1. Фітинги для з'єднання труб каналізації
2. Види каналізаційних труб та з'єднань
3. Зовнішня каналізація своїми руками
Прокладання каналізаційної системи не належить до категорії найскладніших занять. Раніше все було складніше, тому що для монтажу каналізації застосовувалися чавунні труби, вага яких істотно ускладнювала весь процес. Але зараз більшість домовласників переходить на пластикові труби, які випускаються за певними стандартами, мають високу якість і легко встановлюються. Крім того, існують різні види каналізаційних труб і з'єднань, тому весь процес спростився дуже сильно.
Процес монтажу пластикових труб не виглядає дуже складно, і про те, як з'єднати труби каналізації, піде мова в цій статті.
Фітинги для з'єднання труб каналізації
Фітинги являють собою спеціальні з'єднувальні елементи, які дозволяють встановлювати з'єднання каналізаційних труб ПВХ.
- Конструкція: поворотні, трійники, муфти, подовжувачі тощо;
- Призначення: з'єднувальні та проміжні;
- Форма: Г-подібні, П-подібні, прямі.
Види каналізаційних труб та з'єднань
Перед тим, як з'єднувати каналізаційні труби ПВХ, необхідно зрозуміти послідовність дій і дізнатися деякі нюанси, пов'язані з облаштуванням каналізаційної системи.
- Спочатку створюється проєкт каналізаційної системи. Для початку буде достатньо схематичного зображення всієї сантехніки, яка буде підключатися до системи каналізації.
- Коли всі споживачі відображені на схемі, необхідно підвести кожен з них до каналізаційного стояка. Звичайно, для кожного трубопроводу потрібна окрема лінія, а з'єднання різних відгалужень буде здійснюватися за допомогою фітингів. На схемі обов'язково повинно бути видно, як з'єднуються труби каналізації з усіма пристроями.
- Облаштування каналізаційної системи виконується з використанням двох видів труб: 50-міліметрових і 110-міліметрових. 50-мм труби потрібні для відведення води від кожного споживача, але якщо ця лінія в підсумку зводиться до однієї, то діаметр труби для каналізації краще збільшити до 110 мм, щоб пропускна здатність системи була вище.
УВАГА!
Не робіть ПОМИЛОК у розрахунку!
Використовуйте будівельні калькулятори онлайн - розрахунок будівельних матеріалів та конструкцій для ремонту і будівництва швидко та точно. - Підключення унітаза здійснюється за допомогою 110-мм труби, причому для монтажу сантехніки в такому випадку використовується гнучка гофра, яка підключається безпосередньо до каналізаційної труби (прочитайте також: "Монтаж каналізаційних труб своїми руками — способи").
- Коли проєкт системи завершено, необхідно підрахувати, скільки деталей і вузлів потрібно для створення каналізації. Фахівці не радять купувати пластикові елементи з запасом, оскільки зламати їх дуже складно: пластик непогано тримає удар. З'єднання каналізаційних труб своїми руками виконується з урахуванням того, що будь-яка труба має розтруб, в який вставляється наступний відрізок (прочитайте: "Як з'єднати каналізаційні пластикові труби — вибираємо спосіб"). Занадто довгі труби можна розпилювати на частини, але дуже акуратно: зріз повинен розташовуватися під кутом 90 градусів. Після розпилювання розтруб труби зникне, тому з'єднання труб каналізації буде здійснюватися за допомогою муфти. Ціна труби з муфтою або двох коротких труб знаходиться майже на одному рівні.
- Першим елементом системи буде поворотний фітинг, на одній стороні якого підключається шланг сифона, а до іншої монтується каналізаційна труба. Звичайно, цей фітинг можна й не встановлювати, тоді труба буде безпосередньо з'єднуватися з сифоном. От тільки перед тим, як з'єднати сифон з каналізаційною трубою напряму, потрібно подумати про те, що ймовірність протікання в такому випадку буде набагато вище.
- Поєднуючи трубу з фітингом, потрібно виконувати два правила:
- на внутрішній частині стику повинна знаходитися ущільнювальна манжета, яка входить в комплект елементів трубопроводу;
- глибина входження труби в іншу частину трубопроводу повинна бути максимальною.
- Там, де до трубопроводу будуть підключатися сантехнічні прилади, потрібно встановити трійники. Якщо з'єднуються труби різних діаметрів, то потрібно використовувати перехідник.
- При монтажі каналізаційної системи потрібно завжди пам'ятати про необхідність постійного дотримання ухилів трубопроводів, оскільки стоки рухаються самопливом.
- Збірка каналізації повинна виконуватися в напрямку від сантехніки до стояка, інакше трубопровід буде розташований таким чином, що його стики будуть заважати руху стоків.
Зовнішня каналізація своїми руками
Влаштування зовнішньої каналізації не передбачає використання поворотних фітингів. Їх заміною в такій ситуації є колодязі, які забезпечують контроль роботи системи та своєчасне очищення: постійно розкопувати трубопровід при засміченні надто проблематично, навіть якщо використовувати фітинги, які виходять на поверхню.
Дуже важливим моментом при облаштуванні каналізації є дотримання діаметрів труб. Як було сказано вище, у будинках використовуються переважно 50-мм і 110-мм труби. Але сумарна кількість стоків з усіх споживачів може бути набагато вище, тому потужність конструкції повинна підвищуватися відповідно: кожна труба, яка врізається в зовнішню каналізацію, збільшує її діаметр на один розмір.Можна навести такий приклад: є зовнішня труба, до якої підключені дві 110-мм труби. В такому випадку діаметр зовнішньої труби повинен досягати 160 мм. Якщо ж в будівлі встановлено три 110-мм труби, діаметр зовнішнього трубопроводу повинен досягати 200 мм. Цим правилом слід керуватися при облаштуванні каналізації невеликих будівель, де відстань до колектора знаходиться в межах 30-40 м. Якщо це правило не дотримується, то діаметр зовнішньої каналізації потрібно ще більше збільшити, щоб конструкція мала невеликий запас потужності. Таким чином виконується з'єднання каналізаційних труб різного діаметра.